Iana Oparij
Рейтинг
+112.48
Сила
292.45

Iana Oparij

i-oparij

Не подруга, не мама і не брат

 

Вона знає, що я люблю, вона знає, що я ненавиджу. Вона знає, чому люблю, чому саме це ненавиджу. Знає, що мене може налякати, зіпсувати, шокувати, зневірити, зганьбити, ввести в оману, закохати, спровокувати, вбити. Вона впорається зі мною агресивною, злою, занадто радісною, п’яною, зрадженою, егоїстичною, загубленою. Моїм абсурдним вчинкам вона єдина знайде пояснення. Вона найшвидше знайде спосіб мною зманіпулювати й вивести з під контролю. Знає, від чого шаленію й радію до безтями. Вона – небезпечна. Мій особистий агент.  Вона знає мене більше за всіх. Більше за мене.


Читати далі →

Побачити Україну

Пам’ятаєте оповідання Антона-Павловича Чехова «Людина в футлярі», де головний герой боявся реальності й ховався в стінах свого власного світу? Так це про життя типового українця. Тільки тут він не те, щоб боїться реальності, просто довгий час вона була йому не цікава.В студентські роки ми з подругами придумали гру, за правилами якої група знайомих людей запирається в кімнаті без світла, без вікна, без телевізора, музики і жодних умов для комфорту, тільки з їжею і водою. Експеримент мав тривати т...
Читати далі →

Кем окажется убийца Бориса Немцова

Радикал из «Правого сектора» спустился на парашюте, достал пистолет и отомстил за Крым случайному прохожему. Скорее всего такой сценарий в процессе расследования убийства российского оппозиционера Бориса Немцова тоже не исключен, о чем говорят появляющиеся комментарии в СМИ. И здесь правительство России не удержалось от пропаганды. Спустя несколько дней после убийства российского политика Бориса Немцова появилось около десятка версий происшедшего в Москве преступления. Ссылаясь на «любовь» прези...
Читати далі →

Невигадані стереотипи про українців у Польщі

Невигадані стереотипи про українців у Польщі, які ґрунтуються не на коментарях чи висловлюваннях окремих людей, а на власному досвіді спілкування з польським суспільством під час проживання року в Варшаві.Українці – алкоголіки. Коли можна зустрітися для розмови за кавою чи чашкою чаю, українці зустрічаються за пляшкою пива чи горілки. Не дивлячись, вечірня це година чи денна. Українці п’ють, коли їм сумно, і не менше п’ють, коли їм радісно. П’ють з друзями, з ворогами, які після другої стопки ст...
Читати далі →

По-радянськи: заробітна плата – гречкою

У Сумському аграрному університеті вродила гречка. ЇЇ врожаєм керівництво закладу пишається настільки, що готове платити нею за роботу. Відтак, викладачі аграрного університету якийсь відсоток зарплатні отримують якісною вітчизняною продукцією. По 8.50 грн. за кілограм, коли на базарі гречка по 9 гривень і більше.  Поки що такий тормозок важить 10 відсотків від всієї місячної виплати. Але в наступному році керівництво натякає, що порадує освітян більшою порцією корисної для здоров’я крупи. І чог...
Читати далі →

Ловіть прокурора

Їхала з Києва до Сум. На зупинці в Пирятині до мене підійшов чоловік, який в цьому ж маршрутному таксі добирався до Лохвиці. Почав розмову:-          Куди їдете? Ви в Сумах живете? А чому з Києва? А де ви працюєте? А де навчаєтеся?-          Навіщо вам? – питаю.-          Просто хотів розмову зав’язати, — відповідає.-          Ви або «есбеушнік», або прокурор, — кажу, промугикавши на попередні питання.-          Вгадали. Я працюю в Генеральній прокуратурі України.І понеслась! Людині тільки й тре...
Читати далі →

Одягайте вишиванку, а не натягуйте

По дорозі додому зустріла вчительку зарубіжної літератури Наталію Миколаївну. Останній раз бачилися рік тому. Каже, прийшов НАКАЗ, щоб на щорічну конференцію вчителів всі прийшли в вишиванках. Обов’язково. Так, мовляв, патріотизм проявимо. І я зависла.  Що це в біса за популізм? Та ми ж починаємо хворіти на псевдопатріотизм. Гірше того – заражаємо своїх дітей. Два дні тому розмовляла зі знайомим, який працює педагогом-організатором в школі. На одній із репетицій він почув, як в школі мами ...
Читати далі →

Фото з зіркою - навіщо?

6 світлин
Андрій Куликов, я і зайві 3 кіло
image

Сьогодні в соц.мережах вона викладе фото й її популярність серед знайомих зросте втричі.  Вона стане центром уваги, кращою подругою й гостею всіх днів народжень. А все тому, що сфотографувалася вона  з відомим шоуменом країни! Ще вона допомагає бездомним тваринам, збирає гроші для дітей-сиріт і раз в тиждень навідує свою хвору бабусю. Тільки фото, на якому вона з бабусею, не набирає лайків. А під цією фотографією з розкрученим дядьком — вже близько сотні сердечок. Друзі «зацінили». 

Я ніколи не розуміла, навіщо мені фотографії з відомими людьми. Не розуміла – й робила. Правда, рідко хвасталася ними в соціальних мережах. Але, коли й доводилося, то було якось ніяково. Тому зазвичай світлини з відомими людьми збирала в архіві. Щоб не сказали: «Янка-хвастуха». А, може, все простіше… бо я кепсько виглядала на кожному фото і в моїй зовнішності знаходилося щось зайве? Нижче в альбомі — докази. 

Чому я не залишусь за кордоном

Рік тому я  залишила свою країну. Поїхала здобувати другу вищу освіту. Пам’ятаю, як перед від’їздом друг порадив створити блог, щоб всі знайомі й рідні знали про моє життя там. Погодилась, але  приїхавши в Варшаву, я цього не зробила. Не зробила рік тому, півроку тому, місяць тому… Роблю це зараз, приїхавши додому на Україну і зрозумівши, що мені хочеться виговоритися.Моє життя за кордоном, наче в іншому вимірі. Перший час в ньому тонеш, виринаєш і знову тонеш. А купити рятувальний жилет – кошті...
Читати далі →